Міфи про Воду ч. 3

Міфи про Воду ч. 3

Пєш дешеву воду – будеш пити дорогі ліки.

 

Найбільш вагомим аргументом при виборі питної води, яка доставляється вам додому, є її ціна, чи не так?

Для не дуже заможного суспільства, якими є українці, це видається очевидним.

Але… Давайте поставимо собі хрестоматійне питання: «Чи настільки ми багаті, щоб купувати дешеві речі?»

Що ж це таке – дешева вода? Звідки вона береться?

Ну, насправді, її походження має дуже вторинне значення. Справа тут не в походженні води, а в процесі. Чим складніше процес водопідготовки – тим більшою буде різниця між сировиною і водою, як продуктом. Це очевидна річ, розуміння якої не потребує спеціальної підготовки чи знань.

Загалом, без зайвих технічних подробиць, процес водопідготовки складається з таких етапів: забір сировини з джерела постачання – очистка вхідної води спеціальними фільтрами (зворотній осмос, або подібні), які розділяють воду на т.зв. фільтрат і пермеат – додаткова обробка (як правило, пом’якшення) – відновлення до фізіологічного рівня (мін. 100 мг/л) – регенерація фільтрів – набір у накопичувальну ємність. На цьому процес не завершується, але розглянемо, поки що, цю складову.

Кожний з перелічених процесів має, зрозуміло, свою ціну. Вода з водогону, наприклад, коштує більше 14 грн за кубічний метр. Тобто, 14 коп./літр. З огляду на те, що зворотній осмос вичищає та зливає у каналізацію (фільтрат) приблизно половину обсягу вхідної води, очищена вода (пермеат) подвоює ціну – до 28 коп./літр. І це тільки початок. Процеси додаткової обробки, відновлення, регенерації, і т.д., доводять ціну води, як продукту, до  80 коп./літр. Це приблизна собівартість води у накопичувальній ємності. Знаєте, що таке собівартість? Це коли ще нічого не заробив, а вже витратив купу грошей.

Чи це всі витрати? Аж ніяк! Воду з накопичувальної ємності треба розлити по бутлях. Це робить спеціальна машина, яка кількаразово, спеціальними розчинами, миє та знезаражує бутлі, ополіскує їх, дозовано наливає в них воду та закорковує. Звісно, не сама по собі, а під керівництвом та за участі певної кількості персоналу. Треба говорити, що це все теж має свою ціну?

Потім ще буде зберігання на складі, завантаження в експедиційну машину, власне доставка, коли людина пішки на собі несе Вам 20 і більше кілограм…  І з цього всього ще треба сплатити українські податки, які гуманізмом не вирізняються.

Таким чином, СОБІВАРТІСТЬ (пам’ятаєте, що це?)  одного бутля води, доставленого клієнту, не може на сьогодні складати менше, ніж 45-50 грн – за об’єктивних, перелічених вище причин. Це – якщо ми говоримо про зворотно-осмотичну воду. А якщо це природна вода «Срібна» – то ціна видобутку одного кубічного метра, з урахуванням всіх платежів та податків, складає близько 56 грн. Далі самі порахуєте?

Чи можна зробити дешевше? Звичайно! Можна виключити більшість етапів та процесів – і тоді ціна бутля буде суттєво нижче.  Проте, ціна бутля – чого? Кажуть, води? Ну, не знаю, не знаю…

Міфи про Воду ч.2

Міфи про Воду ч.2

МІФИ ПРО ВОДУ. Ч.2

«Альтернативні» види води

Що ж, «повернімося до наших баранів»

У попередній частині був викладений дещо спрощений, але загальноприйнятий поділ води на види, а саме: природна та додатково оброблена ((або відновлена, або ре- чи до-мінералізована, і т.п.)

Але людство, тим більше – його «прогресивна» частина, почасту вважають такий поділ занадто примітивним для себе, «просунутих у ментальному розвитку».  Тому у суспільстві час від часу виникає метушня навколо «нових», «особливих» та ще якихось видів води. Все б нічого, і нічого нового для людства – але особливо метушаться навколо цього «альтернативно обдаровані» персони, які з релігійним заповзяттям беруться переконувати оточуюче їх середовище у новій панацеї. А їх фанатизм може і призводить до негативних наслідків, оскільки йдеться про найбільш вживаний продукт – воду.

Тож, давайте розберемось потроху і з  цим.

Найбільш поширеними «спеціально корисними» видами є води, які, за твердженням їх адептів, або проходять «спеціальну» обробку, або мають «ексклюзивне» природне походження. Ну, наприклад, «настояні» на шунгіті, кремнії, вугіллі, цеоліті – і так далі, до безтями.

Не вдаючись у глибокі подробиці, треба сказати, що шунгіт, цеоліт і подібні їм речовини є не більш, ніж сорбентами – тобто, своєрідними фільтрами. Безперечно, вони мають, здебільшого, природне походження – але «магічних», чи інших корисних особливостей, не мають за визначенням. Те саме стосується і вугілля, особливо –  т.зв. активованого.  Ми його теж використовуємо у процесі  водопідготовки питної води «Діон», як фільтр попередньої  очистки сировинної води, так і  пост фільтр – для надання продуктовій воді смакових якостей. Саме завдяки останньому процесу вода «Діон», будучи зворотно-осмотичною, має доволі яскравий смак, на відміну від багатьох інших вод, які смаку не мають.

Сподіваюсь, не треба зайвий раз казати, що такі фільтри мають певний ресурс – тому їх треба періодично оновлювати. Щось мені підказує, що «адепти» та «проповідники» «альтернативної водопідготовки» вам такого не казали. Бо це сильно ускладнює застосування їхніх рецептів – аж до повної неможливості.

Треба ще сказати, що особливо поблажливу посмішку у спеціалістів викликають заклики вживати т. зв. «кремнієву» воду. Геологи знають такий мінерал, та й пересічні можуть його випадково побачити серед гравію та щебеню – на залізничній колії, наприклад. Наші далекі предки використовували його, як і вулканічне скло – обсидіан – у якості вістря для стріл та списів. Ну, у теперішній час кремній застосовують у електронній промисловості…  Саме тому, що він, зокрема, дуже інертний до сторонніх впливів. Тому намагання «настояти» на ньому воду, або будь-що інше – даремна втрата часу і матеріалу. Взагалі-то, такої дурниці ніхто не робив – але, за обережними припущеннями спеціалістів, для того,щоб кремній вступив у бодай якусь реакцію з водою, наприклад, знадобиться десь 1 000 років. На тому побажаю «кремнієвим активістам» міцного здоров’я – аби вони наочно могли побачити результати своєї омани.

Іще суспільством блукають шанувальники «магнітної» води, води,  обробленої звуком, світлом, струмом і ще багато чим, що винайшло – і ще не встигло – людство за час свого існування. Це все яскравий приклад псевдонаукових вірувань  – або через невігластво, або з корисливих мотивів. Наприклад, твердження про те, що вода має пам’ять,  не позбавлене  певної логіки. Суть полягає у тому, що вода, в одному з своїх агрегатних станів є кристалічною структурою. Це – лід. А кристалічні структури мають здатність – фізика, 8 клас –  «записувати» інформацію, і потім її відтворювати. Зрештою, на цьому принципі побудована ціла низка людських винаходів. Радіо, наприклад. Магнітофони. Комп’ютери, кінцево. Але це – фізика, науково доведені факти. Ніякої містики.

Отже, наостанок, щоб не сильно набридати.

Епоха геніальних одинаків-винахідників минула років 200-300 тому – факт. Все, що можна було винайти самотужки – ними винайдено. Тому не слід очікувати, що людина з тривожним поглядом та метушливими рухами, що пропонує Вам чудодійну воду  – обов’язково невизнаний людством і сусідами по під’їзду геній. І бажає особисто Вам вселенського добра за відносно невеликі гроші. З вірогідністю у 99,99% це або неосудний , або шахрай. Відтак, не ведіться на дива. Останній раз вони стались 2020 років тому. І немає ознак того, що стануться ще раз найближчим часом.

Зате найближчим часом ми поговоримо про наступні міфи – фільтри, водомати, дешеву воду і подібну чудасію.

До зустрічі!

Ми оновили сайт

Ми оновили сайт

Новий інтерфейс Dion – користуйтесь усіма перевагами сайту просто зараз!

 

Сайт www.aquadion.com підвищив свою ефективність на 103%. Новий вид і формат онлайн-ресурсу надає клієнтам максимум зручності та економії часу, вирішуючи усі завдання швидше, ніж будь-коли раніше.

Перед Вами абсолютно новий інструмент. Тому не пропустіть шанс скористатися усіма його перевагами.

Що змінилося?

 

  • Новий привабливий дизайн.
  • З’явилась можливість окремої реєстрації для юридичних та фізичних осіб.
  • Вдосконалена функція, яка дозволяє обробляти нові замовлення максимально якісно і швидко.
  • З’явився більш зручний інтерфейс і спрощена навігація по сайту.
  • Пошуки необхідної інформації по сайту займе менше 3-х кліків.

Також, Ви маєте можливість залишати відгуки на сайті, як позитивні, так і негативні. І навіть , більше, тепер Ви можете написати нашому директору напряму!
Щодня наш сайт відвідують кілька тисяч користувачів. Тому замість звичайного онлайн ресурсу ми вирішили створити дійсно багатофункціональний сервіс. Головне завдання нової версії www.aquadion.com – це зручна навігація, яка максимально спрощує користування всіма новими можливостями сайту і зводить зайві кліки до нуля. Ми хочемо, щоб наші користувачі знаходили те, що їм потрібно дуже швидко.

Тепер Ви можете придбати товар он-лайн, залишити скаргу щодо якості нашого обслуговування безпосередньому керівництву чи залишити хороший відгук про якість нашої продукції.

Міфи про Воду ч.1

Міфи про Воду ч.1

Вода – одна з найбільш загадкових речей у Всесвіті. Досі ніхто не може пояснити, як вона утворилася взагалі, яким чином з’явилася на Землю, чому саме у ній зародилося життя. Ніхто не може дати пояснення, чому вода має аж три т.зв. «агрегатних стани» – ніяка інша речовина на таке не здатна. Чому саме молекула води – найменша у відомому нам Всесвіті?
Питань – багато, відповідей бракує. То й не дивно, що з водою – найбільш розповсюдженою речовиною на Землі – пов’язано чи не найбільше вигадок і міфів.
Оскільки вода – у тому чи іншому вигляді – найбільш вживаний людством продукт, виникає багато запитань щодо її походження, якості і т.ін. Все-таки, нам не байдуже, що ж ми споживаємо. Отже, давайте потроху розберемось.
Ну, по-перше, походження води. Загалом, води на Землі багато. Біда тільки в тому, що питної води – тільки 1% від загальної кількості. А води, яку можна вживати без попередньої підготовки – ще менше. Тому чиста питна вода стає дедалі великою цінністю. У деяких регіонах земної кулі – дорожче нафти.
Отже, воду, загалом, прийнято розділяти на природну і спеціально підготовлену.
Природна вода – це рідина, яка у процесі видобутку, розливу, транспортування, зберігання та споживання не змінює свій природній фізико-хімічний склад та властивості. Якщо заглибитись у класифікацію, то можна виокремити такі три види: лікувальна, лікувальна-столова та столова. Різниця тут полягає у кількості та наслідках вживання.
Лікувальну воду – наприклад, «Нафтуся», «Куяльник» – можна вживати тільки за рекомендацією лікаря відповідної спеціалізації, у визначених обсягах, за певною схемою та певної температури. Така вода – це рідкі ліки. Її не можна вживати надмірно, на власний розсуд і без потреби. Ну, не вживаємо ж ми антибіотики щодня!
Лікувально-столова вода – наприклад, «Поляна Квасова», «Плосківська» – відрізняється від суто лікувальної вмістом активних речовин – тут він значно менший, вплив на людський організм значно м’якший, але він є! Відтак, таку воду можна час від часу вживати у більшій кількості, але при цьому не можна забувати, що вона так само має певний лікувальний ефект. Тому вживайте тільки ту воду, яка за показниками відповідає достеменно відомим Вам проблемам Вашого організму – печінка, нирки, шлунково-кишковий тракт, і т.ін. І, все одно, не захоплюйтесь!
А столова вода – це вода, яку можна вживати щодня, без обмежень у кількості та часі. Вміст солей та мінералів у ній знаходиться на рівні фонових значень і ніякого клінічно помітного впливу на організм не має.
Єдине, що тут можна зауважити – занадто велика кількість спожитої води – як і все, що занадто – теж не корисна. Не слід розуміти, що «без обмежень» – це тотожне «до безтями». У середньому, людині вагою 80-90 кг достатньо 1,5-2 л. рідини на добу. Включно з тією рідиною, яку Ви споживаєте у вигляді кави, чаю, компоту, перших страв, і т.п. Не обтяжуйте свої нирки та серце зайвою роботою – їм є чим зайнятись. Але майте на увазі, що менше 1 л на добу призводить, наприклад, до передчасного старіння людського організму, і Вашого – теж.
Тепер про спеціально підготовлену воду. Її можуть ще називати очищеною або доочищеною, відновленою, підготовленою, ремінералізованою – ну, і ще багато визначень. Основна її відмінність від води природної полягає в тому, що при її виготовленні застосовують спеціальні технології та обладнання. Найбільш поширений метод – т.зв. «зворотній осмос». Ця штука – такий спеціальний фільтр, з отворами, що дорівнюють розміру молекули води, через який під великим тиском прокачують рідину. У нашому випадку – воду, але можна і олію, нафту чи будь-яку іншу рідину. Звичайно, що ті, хто фільтрує воду, нічого іншого на цьому осмосі не фільтрують. Тут ще важливий той момент, що первинне походження води при цьому процесі не має ніякого значення – з свердловини вона, водогону, криниці, хоч калюжі – на виході будемо мати однаковий продукт: абсолютно чисту воду, щось на кшталт дистильованої. Там не буде практично нічого, окрім легендарних Н2О. А далі сумлінні виробники різними способами піднімають мінералізацію продукту до рівня фізіологічної повноцінності – не менше 100 мг на 1 л.
Ну, і наостанок, власне, про міф – яка вода краще? На це питання відповіді немає, як і мусить бути з міфом – тому, що питання поставлене некоректно. Що краще – день чи ніч? Ну, це ж, кому – як. І там, і там є свої цікавинки, правда ж?
Напевне, найкраще сформулювати так: це залежить від способу споживання. Якщо Ви хочете просто тамувати спрагу водою, підтримувати свій водний баланс – смачніше це бути робити водою природною. Якщо Ви, здебільшого, будете використовувати воду для приготування напоїв чи страв – ефективніше це робити на воді підготовленій. Ну, по-перше, це дешевше, а по-друге – така вода, завдяки меншій кількості солей та мінералів, краще взаємодіє з тими продуктами, які Ви у неї кладете. Звичайно, ніхто не може Вам заборонити готувати на природній, а пити – підготовлену. Це – тільки Ваш особистий вибір.
Якщо би мене хтось спитав поради, я б сказав: замовляйте обидві. З точки зору доцільності це буде на краще.
Це не єдиний міф про воду, їх багато. Наступного разу розберемось і з ними.