Пєш дешеву воду – будеш пити дорогі ліки.

 

Найбільш вагомим аргументом при виборі питної води, яка доставляється вам додому, є її ціна, чи не так?

Для не дуже заможного суспільства, якими є українці, це видається очевидним.

Але… Давайте поставимо собі хрестоматійне питання: «Чи настільки ми багаті, щоб купувати дешеві речі?»

Що ж це таке – дешева вода? Звідки вона береться?

Ну, насправді, її походження має дуже вторинне значення. Справа тут не в походженні води, а в процесі. Чим складніше процес водопідготовки – тим більшою буде різниця між сировиною і водою, як продуктом. Це очевидна річ, розуміння якої не потребує спеціальної підготовки чи знань.

Загалом, без зайвих технічних подробиць, процес водопідготовки складається з таких етапів: забір сировини з джерела постачання – очистка вхідної води спеціальними фільтрами (зворотній осмос, або подібні), які розділяють воду на т.зв. фільтрат і пермеат – додаткова обробка (як правило, пом’якшення) – відновлення до фізіологічного рівня (мін. 100 мг/л) – регенерація фільтрів – набір у накопичувальну ємність. На цьому процес не завершується, але розглянемо, поки що, цю складову.

Кожний з перелічених процесів має, зрозуміло, свою ціну. Вода з водогону, наприклад, коштує більше 14 грн за кубічний метр. Тобто, 14 коп./літр. З огляду на те, що зворотній осмос вичищає та зливає у каналізацію (фільтрат) приблизно половину обсягу вхідної води, очищена вода (пермеат) подвоює ціну – до 28 коп./літр. І це тільки початок. Процеси додаткової обробки, відновлення, регенерації, і т.д., доводять ціну води, як продукту, до  80 коп./літр. Це приблизна собівартість води у накопичувальній ємності. Знаєте, що таке собівартість? Це коли ще нічого не заробив, а вже витратив купу грошей.

Чи це всі витрати? Аж ніяк! Воду з накопичувальної ємності треба розлити по бутлях. Це робить спеціальна машина, яка кількаразово, спеціальними розчинами, миє та знезаражує бутлі, ополіскує їх, дозовано наливає в них воду та закорковує. Звісно, не сама по собі, а під керівництвом та за участі певної кількості персоналу. Треба говорити, що це все теж має свою ціну?

Потім ще буде зберігання на складі, завантаження в експедиційну машину, власне доставка, коли людина пішки на собі несе Вам 20 і більше кілограм…  І з цього всього ще треба сплатити українські податки, які гуманізмом не вирізняються.

Таким чином, СОБІВАРТІСТЬ (пам’ятаєте, що це?)  одного бутля води, доставленого клієнту, не може на сьогодні складати менше, ніж 45-50 грн – за об’єктивних, перелічених вище причин. Це – якщо ми говоримо про зворотно-осмотичну воду. А якщо це природна вода «Срібна» – то ціна видобутку одного кубічного метра, з урахуванням всіх платежів та податків, складає близько 56 грн. Далі самі порахуєте?

Чи можна зробити дешевше? Звичайно! Можна виключити більшість етапів та процесів – і тоді ціна бутля буде суттєво нижче.  Проте, ціна бутля – чого? Кажуть, води? Ну, не знаю, не знаю…